Аномалія (роман)
| Аномалія | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. L'Anomalie | ||||
 | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Тема | Гіпотеза симуляції | |||
| Автор | Ерве Ле Телльє | |||
| Опубліковано | 20 серпня 2020 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Аномалія (фр. L'anomalie) — роман французького письменника Ерве Ле Телльє, що вийшов у видавництві Gallimard 20 серпня 2020[1].
Роман отримав позитивні відгуки літературної преси. За нього Ле Телльє 30 листопада 2020 отримав Гонкурівську премію[2].
За композицією це «роман у романі»[3]. Твір складається з трьох частин, назви яких взяті з поезії Раймона Кено. Роман ставить кілька питань про співвідношення реального світу та його проекції, як не сплутати реальність з імітаційною моделлю у віртуальності.
Автор є президентом міжнародної літературної групи УЛІПО, яка прагне створювати літературних творів в умовах добровільно прийнятих суттєвих лінгвістичних обмежень.
«Аномалія» починається зі знайомства з кількоми персонажами, кожному з яких присвячено розділ, написаний відповідно до стилістичних особливостей різних жанрів — трилера, психологічного роману тощо. Читач швидко розуміє, що зв'язковою ланкою між усіма цими персонажами є якась загадкова подія, «аномалія» рейсу Париж — Нью-Йорк у березні 2021 року.
Критик Аннік Гейл писала, що Ле Телльє надихнула постмодерна наукова фантастика піджанру кіберпанк[4]. Книжка побудована за аналогією сценарію телесеріалу[5][4]. У романі багато літературних алюзій[6].
Головні персонажі викладено в порядку появи у романі.
- Блейк — найманий вбивця, який веде подвійне життя.
- Віктор Мізель — французький письменник-невдаха, який покінчив життя самогубством перед публікацією свого останнього роману «Аномалія», що став культовим. Персонаж має прототипів — двох мертвих письменників, у тому числі Едуард Леве, та двох живих письменників, друзів Ле Телльє[7]. В журналі Libération 1 серпня 2021 року Ерве Ле Телльє опублікував «портрет Мізель» — ілюстрацію Фредеріка Ребена[8].
- Люсі Богарт — кіномонтажерка. Її стосунки з архітектором Андре Ванньє, який на тридцять років старший за неї, зазнають краху.
- Девід Маркл — пілот американської авіакомпанії, який страждає на рак підшлункової залози, який було виявлено занадто пізно.
- Софія Клеффман — семирічна дівчинка; дочка американського солдата, який служив в Афганістані та Іраку.
- Джоанна Вудс — афроамериканка, співробітниця юридичної компанії, що захищає велику фармацевтичну фірму.
- Слімбой — нігерійський співак-гей, який втомився жити у брехні.
- Адріан Міллер — американський математик, викладач теорії ймовірностей у Принстонському університеті.
- Мередіт Харпер — британський математик, викладач топології у Принстонському університеті.
- Джеймі Пудловскі — агент Федерального бюро розслідувань, що відповідає за психологічні операції.
- Андре Ванньє — французький архітектор. Його стосунки з Люсі Богарт, яка молодша за нього на тридцять років, перебувають під загрозою.
Остання сторінка роману виконана як каліграма[5]. Останні речення залишають читачеві певну свободу для творчої інтерпретації. Літери у зростаючій кількості зникають зі сторінки, а ширина рядків зменшується доти, доки не залишиться лише один символ. Це запрошення до читачів відновити відсутній текст.
Під час круглого столу, що відбувся 14 травня 2021 року в Парижі, Ерве Ле Телльє та дев'ять перекладачів «Аномалії» докладно розповіли про останню сторінку[9]. Підтверджуючи існування повного тексту, автор відмовився оприлюднити його, вважаючи за краще надати читачам та перекладачам можливість самостійно спробувати відновити його.
У варіанті аудіокниги в цьому фрагменті чути перешкоди у вигляді шипіння і потріскування, що поступово зростають та роблять голос диктора абсолютно нерозбірливим.
4 січня 2021 року тираж роману сягнув 820 тисяч примірників[7]. 6 травня 2021 року видавництво декларувало тираж в один мільйон екземплярів. Ця цифра є межею, яку рідко перетинає роман, який отримав Гонкурівську премію[10], бо нею відзначаються прозові твори, спочатку написані французькою мовою і вони зазвичай не дуже популярні за межами Франції.
За інформацією французького бізнес-журналу Challenges, станом на січень 2021 року виконувалось 37 перекладів роману[11]. Видання українською мовою (переклад Івана Рябчія) з'явилося 2021 року у видавництві Нора-Друк.
Після виходу роман відразу ж номінували на Гонкурівську премію, премію Ренодо, премію Медічі та низку інших[1]. 30 листопада 2020 року роман отримав Гонкурівську премію, про що було оголошено через відеозв'язок Zoom з причини пандемії COVID-19. Вручення премії також було відкладено на знак солідарності з книгарнями, які змушені були закритися через карантин[2].
Французький письменник Паскаль Флоретто написав стилізацію роману під назвою L'Anomalie du train 006 de Brive, яка вийшла у червні 2021 року[12][13]. Ерве Ле Телльє написав передмову до книги[14].
Під час онлайн-трансляції 16 квітня 2021 року Ерве Ле Телльє оголосив, що телеадаптація роману знаходиться у виробництві.
- ↑ а б L'anomalie - Blanche - GALLIMARD. Éditions Gallimard (фр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ а б Willsher, Kim (30 листопада 2020). Hervé Le Tellier wins Prix Goncourt as France's books world begins to reopen. The Guardian. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Petit, Cédric (16 березня 2021). Hervé Le Tellier: «L'anomalie est un roman scoubidou». Le Soir (фр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ а б Geille, Annick (4 жовтня 2020). Autant en emporte le temps. Atlantico.fr (фр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ а б Houot, Laurence (9 листопада 2020). Prix Goncourt 2020 : "L'anomalie" de Hervé Le Tellier, un roman "oulipien" rythmé comme une série télé. France Info (фр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Bini, Christine (19 серпня 2020). L'Anomalie : Peut-on défaire et améliorer ce qui a été raté?. La Règle du Jeu (фр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ а б Devarrieux, Claire (1 січня 2021). Goncourt de la fusée éditoriale : «l'Anomalie», un tirage à 820 000 exemplaires. Libération (фр.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Le Tellier, Hervé (1 серпня 2021). Six auteurs en quête de personnages (1/6): L'oulipien Victor Miesel, par Hervé Le Tellier. Libération. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ https://www.maisondelapoesieparis.com/videos-youtube [Архівовано 2022-01-18 у Wayback Machine.] (between the 24:00 and 34:00 minute marks of the video recording).
- ↑ Girgis, Dahlia (7 травня 2021). Un tirage total d'un million d'exemplaires pour "L'anomalie". Livres Hebdo (фр.). Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Fontaine, Gilles (30 січня 2021). Comment le Goncourt 2020, "L'Anomalie", est devenu un phénomène de librairie. Challenges (фр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ L'anomalie du train 006 - Pascal Fioretto - Herodios - Grand format. La Machine à Lire (фр.). Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Livre : L'anomalie du train 006 écrit par Pascal Fioretto - Hérodios. Lalibrairie.com (фр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Faidherbe, Thomas (23 квітня 2021). Pascal Fioretto pastiche "L'anomalie" d'Hervé le Tellier. Livres Hebdo (фр.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
|
