Дітовбивство
| Позбавлення життя |
|---|
| Умисне вбивство |
|
Батьковбивство • Бійня • Братовбивство • Вбивство тортурами • Геноцид • Геронтоцид • Гендерцид (Феміцид • Андроцид • Дружиногубство • Чоловікогубство • Убивство честі • Удар сорому) • Дітовбивство • Демоцид • Дружній вогонь • Колесування • Побиття камінням • Політичне вбивство • Заподіяння смерті з необережності • Канібалізм • Лінчування • Людське жертвоприношення • Масове вбивство • Неонатицид • Отруєння • Ритуальне вбивство • Розп'яття на хресті • Серійне убивство • Сибліцид • Царевбивство |
| Не кримінальне заподіяння смерті |
| Евтаназія • Право на смерть • Самогубство • Смертна кара • Фетоцид |
| Вбивці |
| Асасини • Найманий убивця • Ніндзя • Серійний убивця |
| Інше |
| Портал:Право • Проєкт:Право |
Дітовбивство (інфантицид) — умисне позбавлення життя дитини; включає вбивство новонароджених (неонатицид).
Інфантицид практикувався на всіх континентах людьми всіх рівнів культури, від збирачів-мисливців до високих цивілізацій, будучи радше правилом, ніж винятком.[1]
В багатьох суспільствах минулого певні форми інфантициду вважались прийнятними.
Практика дітовбивства з часом набула різних форм. Жертвоприношення дітей надприродним істотам чи силам, як, наприклад, у стародавньому Карфагені, може бути лише найвідомішим прикладом у стародавньому світі.
Частим методом дітовбивства в стародавній Європі та Азії було просто покинути немовля, залишивши його помирати від впливу зовнішніх факторів (наприклад, переохолодження, голоду, спраги або нападу тварин)[2][3].
Принаймні на одному острові в Океанії дітовбивство здійснювалося до 20-го століття шляхом удушення немовляти, тоді як у доколумбовій Мезоамериці та в імперії інків воно здійснювалося шляхом жертвоприношення[4].
Дітовбивство широко практикувалося у багатьох давніх культурах як засіб регулювання народжуваності. Найбільш ранні приклади систематичного інфантициду відносяться ще до кам'яної доби. За оцінками американського антрополога Джозефа Бердселла, відсоток дітовбивств від загальної кількості народжень в період неоліту становив від 15 % до 50 %[5]. Тоді ж вперше проявляється тенденція до вибіркового феміциду — знищення немовлят жіночої статі: за оцінками, в період палеоліту вбивалося близько 50 % новонароджених дівчаток[6]. Часто дітей просто залишали в безлюдних місцях, де вони вмирали від виснаження і гіпотермії.
У Давній Спарті проблему перенаселення вирішували інфантицидом хлопчиків, оскільки Спарта не мала багато колоній. Кволих немовлят урочисто залишали помирати просто неба[7].
- ↑ Williamson, Laila (1978). Infanticide: an anthropological analysis. У Kohl, Marvin (ред.). Infanticide and the Value of Life. NY: Prometheus Books. с. 61—75.
- ↑ Юстин Філософ First Apology of Justin Martyr
- ↑ <italic>Expositio and Oblatio</italic>: The Abandonment of Children and the Ancient and Medieval Family. The American Historical Review. 1984-02. doi:10.1086/ahr/89.1.10. ISSN 1937-5239. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Jared, Diamond (2005). Колапс. ISBN 0-14-303655-6.
- ↑ Birdsell, Joseph, B. (1986). «Some predictions for the Pleistocene based on equilibrium systems among recent hunter gatherers». In Lee, Richard & Irven DeVore. Man the Hunter. Aldine Publishing Co. p. 239.
- ↑ Hoffer, Peter; N.E.H. Hull (1981). Murdering Mothers: Infanticide in England and America, 1558—1803. NY: New York University Press. p. 3.
- ↑ Дейвіс, Норман (2020). Європа. Історія (Українська) . Київ: Видавництво "Основи". с. 1464 [1496] ст., іл. ISBN 978-966-500-848-4.
- Вбивство умисне матір'ю своєї новонародженої дитини // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 51. — ISBN 978-966-937-261-1.
|
