Очікує на перевірку

Ліппо Гертцка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ліппо Гертцка
Особисті дані
Народження 19 листопада 1904(1904-11-19)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 14 березня 1951(1951-03-14) (46 років)
  Монтемор-у-Нову, Евора, Алентежу, Алту-Алентежу, Португалія
Громадянство  Угорщина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
? Угорщина МТК[1] 3 (?)
? Німеччина «Ессенер Турнебурд»  ? (?)
? Іспанія «Реал Сосьєдад»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1923–1926 Іспанія «Реал Сосьєдад»
1926–1928 Іспанія «Атлетік Більбао»
1927–1930 Іспанія «Севілья»
1930–1932 Іспанія «Реал Мадрид»
1932–1934 Іспанія «Еркулес»
1934–1935 Іспанія «Гранада»
1935–1939 Португалія «Бенфіка»
1939–1940 Португалія «Белененсеш»
1940–1941 Португалія «Академіка»
1941–1942 Португалія «Віла-Реал»
1942–1945 Португалія «Порту»
1945–1946 Португалія «Портімоненсі»
1946–1947 Португалія «Ешторіл Прая»
1947–1948 Португалія «Бенфіка»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ліппо Гертцка (угор. Hertzka Lipót, ісп. Lippo Hertzka, 19 листопада 1904, Будапешт — 14 березня 1951, Монтемор-у-Нову) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Як тренер працював з рядом іспанських та португальських клубів, в тому числі з такими грандами як «Реал Мадрид» та «Бенфіка», здобувши з ними їх перші чемпіонські титули.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі виступав за німецьку команду «Ессенер Турнебурд». Під час товариського матчу з клубом «Реал Сосьєдад» зацікавив представників іспанської команди, куди і перейшов[2], виступаючи за сан-себастьянців до закінчення ігрової кар'єри.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після закінчення кар'єри футболіста, Герцка очолив «Реал Сосьєдад»[3], ставши першим угорцем, що тренував професіональну іспанську команду[4]. Зв'язки Гертцки у футбольному світі Центральної Європи дозволили «Реал Сосьєдаду» влітку 1924 року здійснити поїзду по Австрії, Угорщині та Німеччині, ставши першим клубом, який здійснив такий вояж[2]. Тур повторився і на наступний рік[5]. Під керівництвом Ліппо «Реал Сосьєдад» провів 52 матчі, в яких здобув 35 перемог, 8 матчів завершив внічию і 9 програв.

1926 року став головним тренером «Атлетіка» і тренував клуб з Більбао два роки, після чого протягом 1927—1930 років очолював тренерський штаб «Севільї»[6], з якою переміг у Сегунді в сезоні 1928/29, але вийти в Прімеру клуб не міг, через правила, що існували в той час, які не дозволяли напряму виходити у вищу іспанську лігу, а в перехідних матчах його команда програла сантандерському «Расінгу»[7].

Після «Севільї» Гертцка вступив на тренерський місток столичного клубу «Реал Мадрид». Ліппо став з командою фіналістом Кубка Іспанії 1930 року, а потім допоміг «королівському клубу» в сезоні 1931/32 виграти першу в своїй історії Прімеру[8], до того ж з 18-ти матчів, зіграних в сезоні, «Реал» виграв 10, а 8 ігор звів внічию, жодного разу не програвши. Надалі жодна іспанська команда ніколи не повторила подібне досягнення[9]. Незважаючи на цей успіх, було вирішено змістити Герцку з тренерського містка «Реала», який, як спочатку думалося, був тимчасовою заміною Сантьяго Бернабеу, але в підсумку новим тренером став англієць Роберт Ферт. Ймовірно, причиною звільнення стала відсутність авторитету угорського тренера у гравців «Реалу»[10], а також виліт вже у першому раунді Кубка Іспанії від клубу другого дивізіону «Депортіво» (Ла-Корунья)[11].

У сезоні 1932/33 Герцка перейшов в клуб «Еркулес» з третього іспанського дивізіону і в перший же сезон клуб з Аліканте зайняв перше місце в Терсері, але вийти в Сегунду не зміг. У наступному сезоні 14 січня 1934 року, після програшу клубу «Реал Хімнастіко» Герцка був звільнений. З його наступником клуб посів лише 4-е місце, але за обопільною угодою команд вийшов до Сегунди[12]. Після цього протягом одного року, починаючи з 1934 року, Ліппо був головним тренером «Гранади», яка стала останнім іспанським клубом в тренерській кар'єрі угорця.

1935 року був запрошений керівництвом португальського клубу «Бенфіка» очолити його команду. З лісабонським клубом Гертцка тричі поспіль виграв чемпіонат Португалії[13][14], які стали історичними першими чемпіонствами для команди[15], але в червні 1939 року був звільнений, після того як команда стала лише третьою в чемпіонаті, а у фіналі Кубка Португалії[en] програла «Академіці» (Коїмбра).

Надалі працював з низкою португальських команд, втім із жодної серйозних результатів не здобув і 1947 року повернувся в «Бенфіку», змінивши на посаді свого співвітчизника Яноша Бірі. У сезоні 1947/48 набрав з командою 41 очко, стільки ж, як і чемпіон «Спортінг», але через додаткові показники «Бенфіка» стала другою. Загалом з цією командою він провів 170 матчів, отримавши 109 перемог[16].

У жовтні 1948 року Гертцка змушений був через хворобу покинути професіональний футбол і надалі працював з аматорською командою «Монтемор-у-Нову», яку тренував аж до своєї смерті[17]. Помер 14 березня 1951 року на 47-му році життя у місті Монтемор-у-Нову[18].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]
ФК «Мадрид»: 1931–32
«Бенфіка»: 1935–36, 1936–37, 1937–38

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://elpais.com/diario/1981/04/28/deportes/357256824_850215.html
  2. а б Historia de la Real Sociedad (1919—1929)
  3. La Real, campeona de Liga del cincuentenario (Spanish) . El Pais. 28 квітня 1981. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 19 січня 2019.
  4. Web oficial de la Real Sociedad S.A.D. www.realsociedad.com. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 19 січня 2019.
  5. Lippo Hertzka. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 19 січня 2019.
  6. 1928–1929 -EMPIEZA LA LIGA- - sevillafcdeoro. sevillafcdeoro.blogia.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  7. 1928-1929 Empieza la liga. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  8. Informationen zu Lippo Hertzka auf athletic-club.net. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 19 січня 2019.
  9. 75 años del primer alirón
  10. Bernabeu se sienta en el banquillo
  11. 75 años y 29 alirones. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  12. Ramos Pérez, Vicente (octubre de 1975). Hércules C.F. y el fútbol en Alicante (pp.98). Alicante: Publicaciones de Ediciones Biblioteca Alicantina. ISBN 978-84-400-9151-2.
  13. O primeiro treinador campeão pelo Madrid está em Montemor (Portuguese) . Jornal i. 4 травня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2019.
  14. A Maior Mentira do Futebol Português. em-defesa-do-benfica.blogspot.pt. 12 червня 2014. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 12 жовтня 2014.
  15. Titres. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2019.
  16. Stats entraîneur de Benfica. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 січня 2019.
  17. Anniversaire du GUS Montemor. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 19 січня 2019.
  18. Athletic Bilbao coach profile — Lippo Hertzka. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]