Архітектура Азербайджану
Архітектура Азербайджану - комплекс будівельних споруд на території сучасного Азербайджану, що представляють архітектурно-історичну значимість.
Середовище
Азербайджан — країна Закавказзя, розташована між Іраном, Вірменією, Грузією і берегом Каспійського моря. Через територію проходили міжнародні торговельні шляхи за які боролися Візантія, Хозарський каганат і сасанідська Персія. На азербайджанську архітектуру найбільше вплинули такі країни, як Вірменія і Персія (Іран).
IV-VII ст.
Доісламська доба. Від неї залишилися відомі християнські храми VI ст. в селах Кум (тринавова базиліка з галереями) і Лекіт (ротондальний тетраконх), а також зороастрійські храми вогнепоклонників і «довгі мури» — гірські оборонні стіни (висотою до 20 м і товщиною до 4 м) з баштами в районі Дербента. Ці укріплення запирали так званий Каспійський стратегічний прохід.
VІІІ-ХІ ст.
Формування тридільного типу східного ісламського міста, яке складалося з таких частин: цитадель (резиденція правителя, диз) + шахрістан (громадський центр з мечеттю, ремісничими рядами, критими ринками) + рабади (житлові передмістя). Кожна частина мала свої укріплення. Приклад — місто Стара Ганджа. В цей період архітектура зазнала значного розвитку, але, нажаль, тогочасних пам’яток дотепер не залишилося. Матеріалами будівництва були камінь та цегла.
XII—XIII ст.
Розвивалися міста розташовані на караванних шляхах (Баку). Будівництво на Апшеронському півострові замків з донжонами під впливом фортифікаційної архітектури Кілікійської Вірменії. Замок з круглим донжоном у с. Мардакян, 1232 р. Донжон по висоті розчленований куполами на три яруси.
Дівоча башта в Баку VI—XII ст. до цього часу має кілька до кінця не з’ясованих етапів будівництва. Вона циліндрична, з виступом, який не має ніякого раціонального пояснення. Також немає аналогій у середньовічній фортифікаційній архітектурі. Башта має 8 ярусів, перекритих кам’яними куполами, колодязь. Розрахована на 200 чоловік.
Середина ХIII-ХІV ст.
Занепад після монгольського нашестя. Продовжується будівництво замкзамків з квадратними донжонами. Прикладами є замки у с. Мардакян (кінця XIV ст.) та у с. Рамана (XIV ст.). Обидва відтворюють тип прямокутного замку з донжоном. Проте донжон тепер має квадратну форму у плані, з наріжними циліндричними напівбаштами. Відомі також замки з циліндричними донжонами (у с. Нардаран).
Розвиваються мавзолеї: мавзолеї в Барді, 1322 р. (циліндричний, з конусовидним вінчанням), у с. Карабаглар, XIV ст. (циліндричний, гофрований). Вишуканим декором відзначається центричний 12-гранний мавзолей у с. Хачин-Дорбатли 1314 р. з хрещатим внутрішнім простором, перекритим дуже розвиненими сталактитовими склепіннями.
Стовпова купольна Джума-мечеть (велика мечеть) у Дербенті, 1368 р., перебудована з християнської базиліки VII ст. з молільним залом 70 х 20 м, з монументальним стрілчастим куполом над міхрабом.
XV ст.
Удосконалюються раніше сформовані архітектурні композиції, і прийоми. Головною пам’яткою доби є палац Ширваншахів у Баку. Цей комплекс має велику і складну форму та розташований терасами, на рельєфі. До його складу входять споруди різних типів — палац, усипальниця, мавзолей, 3 мечеті, лазня.
Шедевр цегляного будівництва — центрична багатокупольна Блакитна мечеть у Тебризі (в Іранському Азербайджані) 1465 р., облицьована поліхромною орнаментованою майолікою (збереглася в руїнах після землетрусу).
XVI-XVIІ ст.
Створення держави Сефевідів. В архітектурі — продовжуються попередні традиції. Найвизначнішими пам’ятками є культові комплекси поблизу могил шейхів в Барді й Ардебілі. Барда. Мавзолей Імам-заде, XVII ст. Культовий комплекс шейха Сефі в Ардебілі, XV-XVII ст. виник навколо мавзолею засновника династії Сефевідів. Це споруди, згруповані довкола кількох внутрішніх дворів, що включають портал, сад, басейн, 2 мечеті й мавзолей.
Замість баштових мавзолеїв починають будувати невеликі восьмигранні мавзолеї з конічними завершеннями — мавзолей у с. Гюрджилер.
Цивільна архітектура представлена такими пам’ятками, як караван-сарай, торговий комплекс і лазні-хамам у Баку.
XVIII ст.
Розпад держави Сефевідів на дрібні ханства на території Азербайджану, занепадає економіка й архітектура.
Найвизначнішими архітектурними пам’ятками палаци Бакинських (не зберігся, відомий за кресленнями) і Шекинських ханів. Для палацу Шекинських ханів другої половини XVIII ст. властиві простий об’єм і розписи, різьблення тощо.
XIX ст.
Захоплення території Азербайджану Російською імперією. Цьому періоду характерні перепланування і перебудування міст та будівництво нових будівель і споруд за проектами в стилістиці класицизму.
Загалом, вершинами досягнення архітектури Азербайджану є Дівоча башта та ансамбль палацу Ширваншахів у Баку. Вони включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.