Доменіко Гірландайо: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м додана Категорія:Померли у Флоренції з допомогою HotCat |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показана 21 проміжна версія 11 користувачів) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
| Фото = Domenico ghirlandaio, Autoritatto nell'Adorazione dei Magi del 1488, Ospedale degli Innocenti.jpg| |
| Фото = Domenico ghirlandaio, Autoritatto nell'Adorazione dei Magi del 1488, Ospedale degli Innocenti.jpg| |
||
| Ширина = |
| Ширина = |
||
| Підпис = Автопортрет на картині «Поклоніння |
| Підпис = Автопортрет на картині «Поклоніння волхвів» |
||
| Ім'я при народженні = Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi |
| Ім'я при народженні = Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi |
||
| Дата народження = 1449 |
| Дата народження = 1448 / 1449 |
||
| Місце народження = |
| Місце народження = |
||
| Дата смерті = 11.1.1494 |
| Дата смерті = 11.1.1494 |
||
| Місце смерті = |
| Місце смерті = |
||
| Національність = італієць |
| Національність = італієць |
||
| Громадянство = |
| Громадянство = |
||
| Жанр = |
| Жанр = |
||
| Навчання = Алессо Бальдовінетті |
| Навчання = Алессо Бальдовінетті |
||
| Напрямок = [[Відродження]] |
| Напрямок = [[Відродження]] |
||
| Роки творчості = |
| Роки творчості = |
||
| Член КПРС з = |
|||
| Покровитель = |
| Покровитель = |
||
| Вплив = [[Алессо Бальдовінетті]] |
| Вплив = [[Алессо Бальдовінетті]] |
||
Рядок 25: | Рядок 24: | ||
| Сайт = |
| Сайт = |
||
}} |
}} |
||
'''Доме́ніко ді Біго́рді''', більше відомий як '''Гірланда́йо''' ({{lang-it|Domenico Ghirlandaio}}); справжнє і повне ім'я {{lang-it|Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi}}; 1449 — 11 січня 1494) |
'''Доме́ніко ді Біго́рді''', більше відомий як '''Гірланда́йо''' ({{lang-it|Domenico Ghirlandaio}}); справжнє і повне ім'я {{lang-it|Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi}}; 1448 / 1449 — [[11 січня]] [[1494]]) — італійський художник доби Раннього Відродження, представник [[Флорентійська художня школа|флорентійської школи]]. Обдарований портретист; малював станкові картини, [[фреска|фрески]]. Голова художньої майстерні у Флоренції. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Точних відомостей про день народження Доменіко не збережено. |
Точних відомостей про день народження Доменіко не збережено. |
||
Народився в місті Флоренція в родині [[ювелір]]а. Батьківські ювелірні витвори, що |
Народився в місті Флоренція в родині [[ювелір]]а. Батьківські ювелірні витвори, що мали попит, гірлянди до жіночих капелюшків, спричинили появу прізвиська Гірландайо, тобто гірляндний майстер. Прізвисько перейшло на дітей і онуків, під яким вони увійшли й в історію мистецтв. |
||
Доменіко теж бажав стати ювеліром, але вибрав шлях [[художник]]а. Його вчителем був цікавий живописець з Флоренції [[Алессо Бальдовінетті]], твори якого були збережені і які можна бачити в [[21 століття|21 столітті]]. |
Доменіко теж бажав стати ювеліром, але вибрав шлях [[художник]]а. Його вчителем був цікавий живописець з Флоренції [[Алессо Бальдовінетті]], твори якого були збережені і які можна бачити в [[21 століття|21 столітті]]. |
||
Рядок 36: | Рядок 35: | ||
Мав брата Давида, теж художника, з яким зробив [[мозаїка|мозаїку]] [[Благовіщення]], що і тепер прикрашає тимпан [[портал]]у в соборі [[Санта-Марія-дель-Фйоре]]. |
Мав брата Давида, теж художника, з яким зробив [[мозаїка|мозаїку]] [[Благовіщення]], що і тепер прикрашає тимпан [[портал]]у в соборі [[Санта-Марія-дель-Фйоре]]. |
||
Але справжнє визнання Доменіко отримав після створення декількох фресок, які |
Але справжнє визнання Доменіко отримав після створення декількох фресок, які мали гучний успіх серед флорентійців. Йому віддали під стінописи стіни Будинку [[бастард]]ів Флоренції (Оспедале-дей-Інноченті), [[Палаццо Веккіо]], каплиці родини Торнабуоні в церкві [[Санта-Марія-Новелла]]. Все це — уславлені та найкращі будівлі Флоренції. |
||
Не дивно, що слава Доменіко дійшла до [[Рим]]у, відомого художнього центру Італії. |
Не дивно, що слава Доменіко дійшла до [[Рим]]у, відомого художнього центру Італії. |
||
Серед уславлених майстрів, яких папа римський викликав у Рим, аби розмалювали стіни його домової церкви ([[Сікстинська каплиця]]), був і Доменіко |
Серед уславлених майстрів, яких папа римський викликав у Рим, аби розмалювали стіни його домової церкви ([[Сікстинська каплиця]]), був і Доменіко Гірландайо. |
||
[[Файл:Domenico ghirlandaio, autoritratto (left) con sebastiano mainardi (right) cappella Tornabuoni, annuncio dell'angelo a zaccaria, detail.jpg|міні|праворуч|200пкс|Автопортрет Доменіко (нижчий на зріст ліворуч)і портрет [[Себастьяно Майнарді]] праворуч, деталь фрески каплиці Торнабуоні.]] |
[[Файл:Domenico ghirlandaio, autoritratto (left) con sebastiano mainardi (right) cappella Tornabuoni, annuncio dell'angelo a zaccaria, detail.jpg|міні|праворуч|200пкс|Автопортрет Доменіко (нижчий на зріст ліворуч)і портрет [[Себастьяно Майнарді]] праворуч, деталь фрески каплиці Торнабуоні.]] |
||
Помер у Флоренції на 45 році життя. |
Помер у Флоренції на 45 році життя від [[Малярія|малярії]] зі злоякісним перебігом. |
||
== Майстерня == |
== Майстерня == |
||
Рядок 60: | Рядок 59: | ||
== Пристрасть до архітектури == |
== Пристрасть до архітектури == |
||
[[Файл:Cappella tornabuoni, 07, strage degli innocenti.jpg||міні|ліворуч|350пкс| Винищення немовлят за наказом царя Ірода]] |
[[Файл:Cappella tornabuoni, 07, strage degli innocenti.jpg||міні|ліворуч|350пкс| Винищення немовлят за наказом царя Ірода]] |
||
Окрім пристрасті до портретів Доменіко мав пристрасть до [[архітектура|архітектури]]. Це загальна мода того часу, коли італійські [[гуманіст]]и і художники заново відкривали для себе давньоримську, а потім і давньогрецьку архітектуру. З давньоримською було легше, бо її залишки були в багатьох містах середньовічної Італії ([[Верона]], [[Брешіа]], [[Падуя]] тощо). І її охоче малювали на своїх картинах [[Мантенья]], Лучано да Лаурана, молодий [[Браманте]],[[Філіппіно Ліппі]]. А [[Ерколє де Роберті]] малює фантастичну суміш з римських руїн і сучасних будівель («Чотири дива Святого Вінсента Ферреріуса», Ватикан, Пінакотека). [[Перуджино]] не міг дочекатись, поки руїни реставрують, і малював урочисті площі з уже відновленою давньоримською архітектурою. Іноді малює сучасну йому середньовічну архітектуру поряд зі Святими («[[Містечко Дерута і святі Романео та Рох]]»). Архітектура присутня на багатьох фресках Доменіко Гірляндайо. І вона різна в залежності від завдань і тем фрески. В «Ангелі, що явився Св. Захарію», це подоба вівтаря просто неба. Вівтар цей на якійсь міській площі. Підійти до нього легко повз арки з римськими написами. На фресці «Зустріч Марії з Елизаветою» Доменіко дав околицю реальної Флоренції, де одразу впізнаються башти і [[дзвіниця|дзвіниці]] уславленого міста. |
Окрім пристрасті до портретів Доменіко мав пристрасть до [[архітектура|архітектури]]. Це загальна мода того часу, коли італійські [[гуманіст]]и і художники заново відкривали для себе давньоримську, а потім і давньогрецьку архітектуру. З давньоримською було легше, бо її залишки були в багатьох містах середньовічної Італії ([[Верона]], [[Брешіа]], [[Падуя]] тощо). І її охоче малювали на своїх картинах [[Мантенья]], Лучано да Лаурана, молодий [[Браманте]], [[Філіппіно Ліппі]]. А [[Ерколє де Роберті]] малює фантастичну суміш з римських руїн і сучасних будівель («Чотири дива Святого Вінсента Ферреріуса», Ватикан, Пінакотека). [[Перуджино]] не міг дочекатись, поки руїни реставрують, і малював урочисті площі з уже відновленою давньоримською архітектурою. Іноді малює сучасну йому середньовічну архітектуру поряд зі Святими («[[Містечко Дерута і святі Романео та Рох]]»). Архітектура присутня на багатьох фресках Доменіко Гірляндайо. І вона різна в залежності від завдань і тем фрески. В «Ангелі, що явився Св. Захарію», це подоба вівтаря просто неба. Вівтар цей на якійсь міській площі. Підійти до нього легко повз арки з римськими написами. На фресці «Зустріч Марії з Елизаветою» Доменіко дав околицю реальної Флоренції, де одразу впізнаються башти і [[дзвіниця|дзвіниці]] уславленого міста. |
||
Неприємно дивує архітектура фрески «Винищення немовлят за наказом царя Ірода.» Столичним містом Ірода — Доменіко обрав Рим. В центрі — давньоримська тріумфальна арка, яку добре обжили і добудували бічні галереї, на яких вояки спостерігають за виконанням жорстокого наказу царя. Пересічна міська архітектура Італії і досі неприємно вражає непривабливістю, спрощеними формами, довгими смугами однакових, монотонних вікон і примітивними оздобами. [[Урбанізм]]ом, бездушним і |
Неприємно дивує архітектура фрески «Винищення немовлят за наказом царя Ірода.» Столичним містом Ірода — Доменіко обрав Рим. В центрі — давньоримська тріумфальна арка, яку добре обжили і добудували бічні галереї, на яких вояки спостерігають за виконанням жорстокого наказу царя. Пересічна міська архітектура Італії і досі неприємно вражає непривабливістю, спрощеними формами, довгими смугами однакових, монотонних вікон і примітивними оздобами. [[Урбанізм]]ом, бездушним і неприродним, віє від такої архітектури, що заполонила вулиці Риму, Неаполя, Венеції тощо. Ще трохи і вона перетвориться на райони нетрів, сумно відомі в Римі чи Неаполі. Від подібної архітектури один крок до бездушно-бридкої архітектури художника [[Джорджо де Кіріко]] (1888 — 1978) чи будівель періоду [[Муссоліні]] (1883 — 1945). |
||
== Портрети на фресках == |
== Портрети на фресках == |
||
Рядок 73: | Рядок 72: | ||
</gallery></center> |
</gallery></center> |
||
Доля зводила Доменіко з різними людьми. Серед них було забагато і видатних. Так, він працював пліч-о-пліч з видатним художником [[Боттічеллі]], менш талановитим [[Перуджино]], [[Пінтуріккіо]] в Сикстинській капеллі. Він бачив на власні очі папу римського і [[кардинал]]ів, родину [[Медичі]] і Торнабуоні. Під час |
Доля зводила Доменіко з різними людьми. Серед них було забагато і видатних. Так, він працював пліч-о-пліч з видатним художником [[Боттічеллі]], менш талановитим [[Перуджино]], [[Пінтуріккіо]] в Сикстинській капеллі. Він бачив на власні очі папу римського і [[кардинал]]ів, родину [[Медичі]] і Торнабуоні. Під час меси в соборі у нього були чудові часи спостережень за вірянами, а феноменальна художня пам'ять дозволяла потім добре відтворювати виразні обличчя дітей і підлітків, сивих старців і молодиць, їх скупчення і одяг, вираз спостереження дива чи міркування над думкою. На щастя, збережені [[малюнок|малюнки]] Доменіко Гірляндайо. Вони в різних техніках, але є добре промальовані, такі, що відразу впізнаєш модель з тої чи з іншої фрески. |
||
== Автопортрети == |
== Автопортрети == |
||
Він охоче малював і самого себе. Але він не хвалько, всі його автопортрети — це своєрідний підпис майстра, аби знали, хто створив цей витвір. До того ж |
Він охоче малював і самого себе. Але він не хвалько, всі його автопортрети — це своєрідний підпис майстра, аби знали, хто створив цей витвір. До того ж це традиція багатьох флорентійських художників. Свої [[автопортрет]]и на фресках залишили і Боттічеллі, і [[Лука Сіньореллі]], і [[Філіппіно Ліппі]], і [[Беноццо Гоццолі]], і Перуджино, і (можливо) [[Мазаччо]]. В новому, 16 столітті, традицію залишати свої автопортрети на фресках підтримали [[Рафаель]] і наівть [[Мікеланджело]], що принципово відмовлявся малювати портрети. |
||
== Країни світу, де зберігають твори Доменіко і його майстерні == |
== Країни світу, де зберігають твори Доменіко і його майстерні == |
||
* Велика Британія |
* Велика Британія |
||
* Іспанія |
* Іспанія |
||
Рядок 97: | Рядок 95: | ||
* [[Автопортрет]] |
* [[Автопортрет]] |
||
== |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
|||
⚫ | |||
{{Commonscat-inline|Доменіко Гірландайо}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Данилова И. Е. «Итальянская монументальная живопись», М, «Искусство», 1970 |
* Данилова И. Е. «Итальянская монументальная живопись», М, «Искусство», 1970 {{ref-ru}} |
||
* Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 |
* Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 {{ref-ru}} |
||
* Гращенков В. Н. «Рисунок мастеров итальянского Возрождения», М, 1963 |
* Гращенков В. Н. «Рисунок мастеров итальянского Возрождения», М, 1963 {{ref-ru}} |
||
== Посилання == |
|||
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53904/9015.html Ґірландайо]}} |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
{{DEFAULTSORT:Гірландайо Доменіко}} |
{{DEFAULTSORT:Гірландайо Доменіко}} |
||
Рядок 114: | Рядок 116: | ||
[[Категорія:Уродженці Флоренції]] |
[[Категорія:Уродженці Флоренції]] |
||
[[Категорія:Померли у Флоренції]] |
[[Категорія:Померли у Флоренції]] |
||
[[Категорія:Померли від малярії]] |
|||
[[Категорія:Майстри фресок]] |
|||
[[Категорія:Померли 1448]] |
|||
[[Категорія:Померли 1449]] |
Версія за 03:44, 6 вересня 2023
Доме́ніко ді Біго́рді, більше відомий як Гірланда́йо (італ. Domenico Ghirlandaio); справжнє і повне ім'я італ. Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi; 1448 / 1449 — 11 січня 1494) — італійський художник доби Раннього Відродження, представник флорентійської школи. Обдарований портретист; малював станкові картини, фрески. Голова художньої майстерні у Флоренції.
Біографія
Точних відомостей про день народження Доменіко не збережено.
Народився в місті Флоренція в родині ювеліра. Батьківські ювелірні витвори, що мали попит, гірлянди до жіночих капелюшків, спричинили появу прізвиська Гірландайо, тобто гірляндний майстер. Прізвисько перейшло на дітей і онуків, під яким вони увійшли й в історію мистецтв.
Доменіко теж бажав стати ювеліром, але вибрав шлях художника. Його вчителем був цікавий живописець з Флоренції Алессо Бальдовінетті, твори якого були збережені і які можна бачити в 21 столітті.
Мав брата Давида, теж художника, з яким зробив мозаїку Благовіщення, що і тепер прикрашає тимпан порталу в соборі Санта-Марія-дель-Фйоре.
Але справжнє визнання Доменіко отримав після створення декількох фресок, які мали гучний успіх серед флорентійців. Йому віддали під стінописи стіни Будинку бастардів Флоренції (Оспедале-дей-Інноченті), Палаццо Веккіо, каплиці родини Торнабуоні в церкві Санта-Марія-Новелла. Все це — уславлені та найкращі будівлі Флоренції.
Не дивно, що слава Доменіко дійшла до Риму, відомого художнього центру Італії. Серед уславлених майстрів, яких папа римський викликав у Рим, аби розмалювали стіни його домової церкви (Сікстинська каплиця), був і Доменіко Гірландайо.
Помер у Флоренції на 45 році життя від малярії зі злоякісним перебігом.
Майстерня
Доменіко мав художню майстерню у Флоренції, де працювали його рідний брат Давид, син Рідольфо, зведений брат Себастьяно Майнарді. Серед учнів майстерні Гірляндайо також були Мікеланджело та Франческо Граначчі.
Фрески Доменіко Гірландайо
Фресками займався ще вчитель Доменіко — Алєссо Бальдовінетті. Не дивно, що талановитий син ювеліра, з дитинства навчений ретельно працювати над завданням, добре опанував техніку створення буон-фресок (тобто працювати по вологому). Це досить трудомістка техніка, що вимагає швидкої роботи, поки не висох тиньк, ясної уяви, що хочеш зробити і снайперської точності, бо виправити помилки неможливо. Треба здирати весь тиньк і малювати невдалий шмат фрески заново.
Фрески каплиці Торнабуоні
-
Винищення немовлят за наказом царя Ірода
-
«Різдво Богородиці (Гірляндайо)», церква Санта Марія Новелла, Флоренція
-
Зустріч Марії з Елизаветою (на тлі Флоренції)
Пристрасть до архітектури
Окрім пристрасті до портретів Доменіко мав пристрасть до архітектури. Це загальна мода того часу, коли італійські гуманісти і художники заново відкривали для себе давньоримську, а потім і давньогрецьку архітектуру. З давньоримською було легше, бо її залишки були в багатьох містах середньовічної Італії (Верона, Брешіа, Падуя тощо). І її охоче малювали на своїх картинах Мантенья, Лучано да Лаурана, молодий Браманте, Філіппіно Ліппі. А Ерколє де Роберті малює фантастичну суміш з римських руїн і сучасних будівель («Чотири дива Святого Вінсента Ферреріуса», Ватикан, Пінакотека). Перуджино не міг дочекатись, поки руїни реставрують, і малював урочисті площі з уже відновленою давньоримською архітектурою. Іноді малює сучасну йому середньовічну архітектуру поряд зі Святими («Містечко Дерута і святі Романео та Рох»). Архітектура присутня на багатьох фресках Доменіко Гірляндайо. І вона різна в залежності від завдань і тем фрески. В «Ангелі, що явився Св. Захарію», це подоба вівтаря просто неба. Вівтар цей на якійсь міській площі. Підійти до нього легко повз арки з римськими написами. На фресці «Зустріч Марії з Елизаветою» Доменіко дав околицю реальної Флоренції, де одразу впізнаються башти і дзвіниці уславленого міста.
Неприємно дивує архітектура фрески «Винищення немовлят за наказом царя Ірода.» Столичним містом Ірода — Доменіко обрав Рим. В центрі — давньоримська тріумфальна арка, яку добре обжили і добудували бічні галереї, на яких вояки спостерігають за виконанням жорстокого наказу царя. Пересічна міська архітектура Італії і досі неприємно вражає непривабливістю, спрощеними формами, довгими смугами однакових, монотонних вікон і примітивними оздобами. Урбанізмом, бездушним і неприродним, віє від такої архітектури, що заполонила вулиці Риму, Неаполя, Венеції тощо. Ще трохи і вона перетвориться на райони нетрів, сумно відомі в Римі чи Неаполі. Від подібної архітектури один крок до бездушно-бридкої архітектури художника Джорджо де Кіріко (1888 — 1978) чи будівель періоду Муссоліні (1883 — 1945).
Портрети на фресках
Технічні навички художника Доменіко були надзвичайно високі. Серед фрескістів Флоренції він в переліку найкращих. Але він був ще й найкращим портретистом, а його фрески рясніють портретами сучасників, і видатних, і пересічних.
-
Деталь фрески «Янгол явився Св. Захарію». Каплиця Торнабуоні
-
Деталь фрески в каплиці Сассетті
-
Ватикан, Сикстинська капела. Деталь фрески «Христос обирає апостолами Петра і Павла»
Доля зводила Доменіко з різними людьми. Серед них було забагато і видатних. Так, він працював пліч-о-пліч з видатним художником Боттічеллі, менш талановитим Перуджино, Пінтуріккіо в Сикстинській капеллі. Він бачив на власні очі папу римського і кардиналів, родину Медичі і Торнабуоні. Під час меси в соборі у нього були чудові часи спостережень за вірянами, а феноменальна художня пам'ять дозволяла потім добре відтворювати виразні обличчя дітей і підлітків, сивих старців і молодиць, їх скупчення і одяг, вираз спостереження дива чи міркування над думкою. На щастя, збережені малюнки Доменіко Гірляндайо. Вони в різних техніках, але є добре промальовані, такі, що відразу впізнаєш модель з тої чи з іншої фрески.
Автопортрети
Він охоче малював і самого себе. Але він не хвалько, всі його автопортрети — це своєрідний підпис майстра, аби знали, хто створив цей витвір. До того ж це традиція багатьох флорентійських художників. Свої автопортрети на фресках залишили і Боттічеллі, і Лука Сіньореллі, і Філіппіно Ліппі, і Беноццо Гоццолі, і Перуджино, і (можливо) Мазаччо. В новому, 16 столітті, традицію залишати свої автопортрети на фресках підтримали Рафаель і наівть Мікеланджело, що принципово відмовлявся малювати портрети.
Країни світу, де зберігають твори Доменіко і його майстерні
- Велика Британія
- Іспанія
- Італія
- Німеччина
- Португалія
- Росія
- США
- Угорщина
- Франція
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ Cadogan J. K. (unspecified title) — 2000.
- ↑ http://www.nationalgallery.org.uk/paintings/david-ghirlandaio-the-virgin-and-child-with-saint-john
- ↑ Chiarini M. Dizionario Biografico degli Italiani — 1968. — Vol. 10.
- ↑ https://www.nationalgallery.org.uk/paintings/workshop-of-domenico-ghirlandaio-portrait-of-a-girl
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
Джерела
- Данилова И. Е. «Итальянская монументальная живопись», М, «Искусство», 1970 (рос.)
- Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 (рос.)
- Гращенков В. Н. «Рисунок мастеров итальянского Возрождения», М, 1963 (рос.)
Посилання
- Ґірландайо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.