Доменіко Гірландайо: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення
Немає опису редагування
 
(Не показана 41 проміжна версія 15 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
| Фото = Domenico ghirlandaio, Autoritatto nell'Adorazione dei Magi del 1488, Ospedale degli Innocenti.jpg|
| Фото = Domenico ghirlandaio, Autoritatto nell'Adorazione dei Magi del 1488, Ospedale degli Innocenti.jpg|
| Ширина =
| Ширина =
| Підпис = Автопортрет на картині «Поклоніння вохвів»
| Підпис = Автопортрет на картині «Поклоніння волхвів»
| Ім'я при народженні = Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi
| Ім'я при народженні = Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi
| Дата народження = 1449
| Дата народження = 1448 / 1449
| Місце народження = Флоренція
| Місце народження =
| Дата смерті = 11.1.1494
| Дата смерті = 11.1.1494
| Місце смерті = [[Флоренція]]
| Місце смерті =
| Національність = італієць
| Національність = італієць
| Громадянство = Італія
| Громадянство =
| Жанр =
| Жанр =
| Навчання = Алессо Бальдовінетті
| Навчання = Алессо Бальдовінетті
| Напрямок = [[Відродження]]
| Напрямок = [[Відродження]]
| Роки творчості =
| Роки творчості =
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Покровитель =
| Вплив = [[Бальдовінетті]]
| Вплив = [[Алессо Бальдовінетті]]
| Вплив на =
| Вплив на =
| Премії =
| Премії =
Рядок 25: Рядок 24:
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}
'''Доме́ніко ді Біго́рді''', більше відомий як '''Гірланда́йо''' ({{lang-it|Domenico Ghirlandaio}}); справжнє і повне ім'я {{lang-it|Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi}}; 1449 — 11 січня 1494)  — [[Флоренція|флорентійський]] художник 2-ї половини [[15 століття]], провідний художник доби, надзвичайно обдарований портретист. Малював станкові картини, [[фреска|фрески]]. Голова художньої майстерні у Флоренції, посаду займав за талант, а не за гроші.
'''Доме́ніко ді Біго́рді''', більше відомий як '''Гірланда́йо''' ({{lang-it|Domenico Ghirlandaio}}); справжнє і повне ім'я {{lang-it|Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi}}; 1448 / 1449 — [[11 січня]] [[1494]])  — італійський художник доби Раннього Відродження, представник [[Флорентійська художня школа|флорентійської школи]]. Обдарований портретист; малював станкові картини, [[фреска|фрески]]. Голова художньої майстерні у Флоренції.


== Біографія ==
== Біографія ==
Точних відомостей про день народження Доменіко не збережено.
Точних відомостей про день народження Доменіко не збережено.


Народився в місті Флоренція в родині [[ювелір]]а. Батьківські ювелірні витвори, що користувались попитом, гірлянди до жіночих капелюшків, спричинили появу прізвиська Гірландайо, тобто гірляндний майстер. Прізвисько перейшло на дітей і онуків, під яким вони увійшли і в історію мистецтв.
Народився в місті Флоренція в родині [[ювелір]]а. Батьківські ювелірні витвори, що мали попит, гірлянди до жіночих капелюшків, спричинили появу прізвиська Гірландайо, тобто гірляндний майстер. Прізвисько перейшло на дітей і онуків, під яким вони увійшли й в історію мистецтв.


Доменіко теж бажав стати ювеліром, але вибрав шлях [[художник]]а. Його вчителем був цікавий живописець з Флоренціі [[Алєссо Бальдовінетті]], твори якого були збережені і які можна бачити в 21 столітті.
Доменіко теж бажав стати ювеліром, але вибрав шлях [[художник]]а. Його вчителем був цікавий живописець з Флоренції [[Алессо Бальдовінетті]], твори якого були збережені і які можна бачити в [[21 століття|21 столітті]].


Мав брата Давида, теж художника, з яким зробив [[мозаїка|мозаїку]] [[Благовіщення]], що і тепер прикрашає тимпан [[портал]]у в соборі [[Санта Марія дель Фьоре]].
Мав брата Давида, теж художника, з яким зробив [[мозаїка|мозаїку]] [[Благовіщення]], що і тепер прикрашає тимпан [[портал]]у в соборі [[Санта-Марія-дель-Фйоре]].


Але справжнє визнання Доменіко отримав після створення декількох фресок, які користувались гучним успіхом серед флоренійців. Йому віддали під стінописи стіни Будинку [[бастард|бастардів]] Флоренції (Оспедале-дей-Інноченті), [[Палаццо Веккьо]], каплиці родини Торнабуоні в церкві [[Санта Марія Новелла]]. Все це — уславлені і кращі будівлі Флоренції.
Але справжнє визнання Доменіко отримав після створення декількох фресок, які мали гучний успіх серед флорентійців. Йому віддали під стінописи стіни Будинку [[бастард]]ів Флоренції (Оспедале-дей-Інноченті), [[Палаццо Веккіо]], каплиці родини Торнабуоні в церкві [[Санта-Марія-Новелла]]. Все це — уславлені та найкращі будівлі Флоренції.


Не дивно, що слава Доменіко дійшла до [[Рим]]у, відомого художнього центру Італії.
Не дивно, що слава Доменіко дійшла до [[Рим]]у, відомого художнього центру Італії.
Серед уславлених майстрів, яких папа римський викликав у Рим, аби розмалювали стіни його домової церкви (Сикстинська каплиця), був і Доменіко Гірляндайо.
Серед уславлених майстрів, яких папа римський викликав у Рим, аби розмалювали стіни його домової церкви ([[Сікстинська каплиця]]), був і Доменіко Гірландайо.
[[Файл:Domenico ghirlandaio, autoritratto (left) con sebastiano mainardi (right) cappella Tornabuoni, annuncio dell'angelo a zaccaria, detail.jpg|міні|праворуч|200пкс|Автопортрет Доменіко(нижчий на зріст ліворуч)і портрет Себастьяно Майнарді праворуч, деталь фрески каплиці Торнабуоні.]]
[[Файл:Domenico ghirlandaio, autoritratto (left) con sebastiano mainardi (right) cappella Tornabuoni, annuncio dell'angelo a zaccaria, detail.jpg|міні|праворуч|200пкс|Автопортрет Доменіко (нижчий на зріст ліворуч)і портрет [[Себастьяно Майнарді]] праворуч, деталь фрески каплиці Торнабуоні.]]


Помер у Флоренції на 45 році життя.
Помер у Флоренції на 45 році життя від [[Малярія|малярії]] зі злоякісним перебігом.


== Майстерня ==
== Майстерня ==
Доменіко мав художню майстерню у Флоренції, де працювали його рідний брат Давид, син Рідольфо, зведений брат Себастьяно Майнарді. Серед учнів майстерні Гірляндайо також були [[Мікеланджело]] та [[Франческо Ґраначчі]].
Доменіко мав художню майстерню у Флоренції, де працювали його рідний брат Давид, син Рідольфо, зведений брат [[Себастьяно Майнарді]]. Серед учнів майстерні Гірляндайо також були [[Мікеланджело]] та [[Франческо Граначчі]].


== Фрески Доменіко Гірландайо ==
== Фрески Доменіко Гірландайо ==


[[Фреска]]ми займався ще вчитель Доменіко — Алєссо Бальдовінетті. Не дивно, що талановитий син ювеліра, з дитинства навчаний ретельно працювати над завданням, добре опанував техніку створення буон-фресок (тобто працювати по вологому). Це досить трудоміська техніка, що вимагає швидкої роботи, поки не висох тиньк, ясної уяви, що хочеш зробити і снайперської точності, бо виправити помилки неможливо. Треба здирати весь тиньк і малювати невдалий шмат фрески наново.
[[Фреска]]ми займався ще вчитель Доменіко — Алєссо Бальдовінетті. Не дивно, що талановитий син ювеліра, з дитинства навчений ретельно працювати над завданням, добре опанував техніку створення буон-фресок (тобто працювати по вологому). Це досить трудомістка техніка, що вимагає швидкої роботи, поки не висох тиньк, ясної уяви, що хочеш зробити і снайперської точності, бо виправити помилки неможливо. Треба здирати весь тиньк і малювати невдалий шмат фрески заново.


== Фрески каплиці Торнабуоні ==
== Фрески каплиці Торнабуоні ==
<center><gallery>
<center><gallery>
Файл:Cappella tornabuoni, 07, strage degli innocenti.jpg|Винищення немовлят за наказом царя Ірода
Файл:Cappella tornabuoni, 07, strage degli innocenti.jpg|Винищення немовлят за наказом царя Ірода
Файл:Cappella tornabuoni, 02, nascita della vergine.jpg|Відвідини породіллі Ганни, матері Богородиці Марії
Файл:Cappella tornabuoni, 02, nascita della vergine.jpg|«[[Різдво Богородиці (Гірляндайо)]]», церква Санта Марія Новелла, Флоренція
Файл:Cappella tornabuoni, 11, visitazione.jpg|Зустріч Марії з Елизаветою (на тлі Флоренції)
Файл:Cappella tornabuoni, 11, visitazione.jpg|Зустріч Марії з Елизаветою (на тлі Флоренції)
</gallery></center>
</gallery></center>

== Пристрасть до архітектури ==
== Пристрасть до архітектури ==
[[Файл:Cappella tornabuoni, 07, strage degli innocenti.jpg||міні|ліворуч|350пкс| Винищення немовлят за наказом царя Ірода]]
[[Файл:Cappella tornabuoni, 07, strage degli innocenti.jpg||міні|ліворуч|350пкс| Винищення немовлят за наказом царя Ірода]]
Окрім пристрасті до портретів Доменіко мав пристрасть до [[архітектура|архітектури]]. Це загальна мода того часу, коли італійські [[гуманіст|гуманісти]] і художники наново відкривали для себе давньоримську, а потім і давньогрецьку архітектуру. З давньоримською було легше, бо її залишки були в багатьох містах середньовічної Італії ([[Верона]], [[Брешиа]], [[Падуя]] тощо). І її охоче малювали на своїх картинах [[Мантенья]],Лучано да Лаурана, молодий [[Браманте]],[[Філіппіно Ліппі]]. А [[Ерколє де Роберті]] малює фантастичну суміш з римських руїн і сучасних будівель(« Чотири дива Святого Вінсента Ферреріуса», Ватикан, Пінакотека). [[Перуджино]] не міг дочекатись, поки руїни реставрують, і малював урочисті площі з уже відновленою давньоримською архітектурою. Іноді малює сучасну йому середньовічу архітектуру поряд зі Святими (" [[Містечко Дерута і святі Романео та Рох]] "). Архітектура присутня на багатьох фресках Доменіко Гірляндайо. І вона різна в залежності від завдань і тем фрески. В «Ангелі, що явився Св. Захарію», це подоба вівтаря просто неба. Вівтар цей на якійсь міській площі. Підійти до нього легко повз арки з римськими написами. На фресці «Зустріч Марії з Елизаветою» Доменіко дав околицю реальної Флоренції, де одразу впізнаються башти і [[дзвіниця|дзвіниці]] уславленого міста.
Окрім пристрасті до портретів Доменіко мав пристрасть до [[архітектура|архітектури]]. Це загальна мода того часу, коли італійські [[гуманіст]]и і художники заново відкривали для себе давньоримську, а потім і давньогрецьку архітектуру. З давньоримською було легше, бо її залишки були в багатьох містах середньовічної Італії ([[Верона]], [[Брешіа]], [[Падуя]] тощо). І її охоче малювали на своїх картинах [[Мантенья]], Лучано да Лаурана, молодий [[Браманте]], [[Філіппіно Ліппі]]. А [[Ерколє де Роберті]] малює фантастичну суміш з римських руїн і сучасних будівель («Чотири дива Святого Вінсента Ферреріуса», Ватикан, Пінакотека). [[Перуджино]] не міг дочекатись, поки руїни реставрують, і малював урочисті площі з уже відновленою давньоримською архітектурою. Іноді малює сучасну йому середньовічну архітектуру поряд зі Святими («[[Містечко Дерута і святі Романео та Рох]]»). Архітектура присутня на багатьох фресках Доменіко Гірляндайо. І вона різна в залежності від завдань і тем фрески. В «Ангелі, що явився Св. Захарію», це подоба вівтаря просто неба. Вівтар цей на якійсь міській площі. Підійти до нього легко повз арки з римськими написами. На фресці «Зустріч Марії з Елизаветою» Доменіко дав околицю реальної Флоренції, де одразу впізнаються башти і [[дзвіниця|дзвіниці]] уславленого міста.


Неприємно дивує архітетура фрески «Винищення немовлят за наказом царя Ірода.» Столичним містом Ірода&nbsp;— Доменіко обрав Рим. В центрі&nbsp;— давньоримська триумфальна арка, яку добре обжили і добудували бічні галереї, на яких вояки спостерігають за виконанням жорстокого наказу царя. Пересічна міська архітектура Італії і досі неприємно вражає непривабливістю, спрощеними формами, довгими смугами однакових, монотонних вікон і примітивними оздобами. [[Урбанізм]]ом, бездушним і неприроднім, віє від такої архітектури, що заполонила вулиці Риму, Неаполя, Венеції тощо. Ще трохи і вона перетвориться на трущобні райони, сумно відомі в Римі чи Неаполі. Від подібної архітектури один крок до бездушно-бридкої архітектури художника [[Джорджо де Кіріко]] (1888&nbsp;— 1978) чи будівель періоду [[Муссоліні]](1883&nbsp;— 1945).
Неприємно дивує архітектура фрески «Винищення немовлят за наказом царя Ірода.» Столичним містом Ірода&nbsp;— Доменіко обрав Рим. В центрі&nbsp;— давньоримська тріумфальна арка, яку добре обжили і добудували бічні галереї, на яких вояки спостерігають за виконанням жорстокого наказу царя. Пересічна міська архітектура Італії і досі неприємно вражає непривабливістю, спрощеними формами, довгими смугами однакових, монотонних вікон і примітивними оздобами. [[Урбанізм]]ом, бездушним і неприродним, віє від такої архітектури, що заполонила вулиці Риму, Неаполя, Венеції тощо. Ще трохи і вона перетвориться на райони нетрів, сумно відомі в Римі чи Неаполі. Від подібної архітектури один крок до бездушно-бридкої архітектури художника [[Джорджо де Кіріко]] (1888&nbsp;— 1978) чи будівель періоду [[Муссоліні]] (1883&nbsp;— 1945).


== Портрети на фресках ==
== Портрети на фресках ==
Технічні навички художника Доменіко були надзвичайно високі. Серед фрескістів Флоренції він в переліку найкращих. Але він був ще й найкращим портретистом, а його фрески рясніють портретими сучасників, і видатних, і пересічних.
Технічні навички художника Доменіко були надзвичайно високі. Серед фрескістів Флоренції він в переліку найкращих. Але він був ще й найкращим портретистом, а його фрески рясніють портретами сучасників, і видатних, і пересічних.


<center><gallery>
<center><gallery>
Рядок 72: Рядок 72:
</gallery></center>
</gallery></center>


Доля зводила Доменіко з різними людьми. Серед них було забагато і видатних. Так, він працював пліч-о-пліч з видатним художником [[Боттічеллі]], менш талановитим [[Перуджино]], [[Пінтуріккіо]] в Сикстинській капеллі. Він бачив на власні очі папу римського і [[кардинал]]ів, родину [[Медичі]] і Торнабуоні. Під час месси в соборі у нього були чудові часи спостережень за вірянами, а феноменальна художня пам'ять дозволяла потім добре відтворювати виразні обличчя дітей і підлітків, сивих старців і молодичок, їх скупчення і одяг, вираз спостереження дива чи міркування над думкою. На щастя, збережені [[малюнок|малюнки]] Доменіко Гірляндайо. Вони в різних техніках, але є добре промальовані, такі, що відразу впізнаєш модель з тої чи з іншої фрески.
Доля зводила Доменіко з різними людьми. Серед них було забагато і видатних. Так, він працював пліч-о-пліч з видатним художником [[Боттічеллі]], менш талановитим [[Перуджино]], [[Пінтуріккіо]] в Сикстинській капеллі. Він бачив на власні очі папу римського і [[кардинал]]ів, родину [[Медичі]] і Торнабуоні. Під час меси в соборі у нього були чудові часи спостережень за вірянами, а феноменальна художня пам'ять дозволяла потім добре відтворювати виразні обличчя дітей і підлітків, сивих старців і молодиць, їх скупчення і одяг, вираз спостереження дива чи міркування над думкою. На щастя, збережені [[малюнок|малюнки]] Доменіко Гірляндайо. Вони в різних техніках, але є добре промальовані, такі, що відразу впізнаєш модель з тої чи з іншої фрески.


== Автопортрети ==
== Автопортрети ==
Він охоче малював і самого себе. Але він не хвалько, всі його автопортрети&nbsp;— це своєрідний підпис майстра, аби знали, хто створив цей витвір. До того ж, це традиція багатьох флорентійських художників. Свої [[автопортрет]]и на фресках залишили і Боттічеллі, і [[Лука Сіньореллі]], і [[Філіппіно Ліппі]], і [[Беноццо Гоццолі]], і Перуджино, і (можливо) [[Мазаччо]]. В новому, 16 столітті, традицію залишати свої автопортрети на фресках підтримали [[Рафаель]] і наівть [[Мікеланджело]], що принципово відмовлявся малювати портрети.
Він охоче малював і самого себе. Але він не хвалько, всі його автопортрети&nbsp;— це своєрідний підпис майстра, аби знали, хто створив цей витвір. До того ж це традиція багатьох флорентійських художників. Свої [[автопортрет]]и на фресках залишили і Боттічеллі, і [[Лука Сіньореллі]], і [[Філіппіно Ліппі]], і [[Беноццо Гоццолі]], і Перуджино, і (можливо) [[Мазаччо]]. В новому, 16 столітті, традицію залишати свої автопортрети на фресках підтримали [[Рафаель]] і наівть [[Мікеланджело]], що принципово відмовлявся малювати портрети.


== Країни світу, де зберігають твори Доменіко і його майстерні ==
== Країни світу, де зберігають твори Доменіко і його майстерні ==

* Велика Британія
* Велика Британія
* Іспанія
* Іспанія
Рядок 88: Рядок 87:
* Угорщина
* Угорщина
* Франція
* Франція

⚫
== Джерела ==
⚫
* Данилова И. Е. «Итальянская монументальная живопись», М, «Искусство», 1970 (рос)
⚫
* Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 (рос)
⚫
* Гращенков В. Н. «Рисунок мастеров итальянского Возрождения» , М, 1963 (рос)


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 100: Рядок 94:
* [[Сикстинська каплиця]]
* [[Сикстинська каплиця]]
* [[Автопортрет]]
* [[Автопортрет]]

== Примітки ==
{{reflist}}

⚫
== Джерела ==
⚫
* Данилова И. Е. «Итальянская монументальная живопись», М, «Искусство», 1970 {{ref-ru}}
⚫
* Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 {{ref-ru}}
⚫
* Гращенков В. Н. «Рисунок мастеров итальянского Возрождения», М, 1963 {{ref-ru}}

== Посилання ==
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53904/9015.html Ґірландайо]}}
{{Портал|Мистецтво}}
{{Бібліоінформація}}
{{Commonscat-inline|Доменіко Гірландайо}}
{{Портали|Мистецтво|Біографії|Живопис|Історія|Італія}}


{{DEFAULTSORT:Гірландайо Доменіко}}
{{DEFAULTSORT:Гірландайо Доменіко}}
[[Категорія:Флорентійські художники]]
[[Категорія:Флорентійські художники]]
[[Категорія:Мистецтво Італії]]
[[Категорія:Італійські художники]]
[[Категорія:Відродження]]
[[Категорія:Художники епохи Відродження]]
[[Категорія:Художники XV століття]]
[[Категорія:Художники, чиї твори перебувають у суспільному надбанні]]
[[Категорія:Уродженці Флоренції]]
[[Категорія:Померли у Флоренції]]
[[Категорія:Померли від малярії]]
[[Категорія:Майстри фресок]]
[[Категорія:Померли 1448]]
[[Категорія:Померли 1449]]

Поточна версія на 03:44, 6 вересня 2023

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гірландайо (родина).
Доменіко Гірландайо
Доменіко ді Бігорді
Автопортрет на картині «Поклоніння волхвів»
При народженніDomenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi
Народження1448 / 1449
Флоренція, Флорентійська республіка
Смерть11 січня 1494(1494-01-11)
 Флоренція, Флорентійська республіка[1]
(малярія)
ПохованняСобор Санта-Марія Новелла
Національністьіталієць
Країна Флорентійська республіка
Релігіякатолицька церква
НавчанняАлессо Бальдовінетті
Діяльністьхудожник
НапрямокВідродження
ВпливАлессо Бальдовінетті
ВчительАлессо Бальдовінетті[2] і Андреа дель Верроккйо
Відомі учніМікеланджело Буонарроті, Себастьяно Майнарді, Master of the Fiesole Epiphanyd, Рідольфо Гірландайо і Франческо Граначчі
Творивівтарі, фрески, портрети
ДітиРідольфо Гірландайо[1]
Брати, сестриDavide Ghirlandaiod[3] і Benedetto Ghirlandaiod[1]
РодичіСебастьяно Майнарді[4][5]
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[6], Галерея Уффіці, Museo degli Innocentid, Eroli Museumd, Citta di Castello Communal Art Galleryd, Музей Галуста Гюльбенкяна, Стара пінакотека, Берлінська картинна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Fondazione Magnani-Roccad, Volterra City Museum and Art Galleryd, Ватиканська пінакотека, Музей Фіцвільяма, Галерея Академіїd, Лувр, Палаццо Веккйо, Церква Огніссантіd, Національний музей Сан Марко, Собор Санта-Марія Новелла, Музеї Ватикану, Музей мистецтв Філадельфії, Баварські державні колекції картин, Національна галерея, Гравюрний кабінет (Берлін), Детройтський інститут мистецтв, Національна галерея Ірландії, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Гантінгтонська бібліотека, Інститут мистецтв Кларкаd, Смітсонівський музей американського мистецтва[7], Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Lindenau-Museumd, Collegiate Church of San Gimignanod, Галерея палацу Чиніd, Pieve di Sant'Andread, Badia a Settimod, Музей Фабра, Клівлендський музей мистецтв, Королівський замок на Вавелі, Музей Боуз, Музей Вікторії та Альберта, Ашмолеан музей, Brighton Museum & Art Galleryd і Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted
Сайтdomenico-ghirlandaio.org
CMNS: Доменіко Гірландайо у Вікісховищі

Доме́ніко ді Біго́рді, більше відомий як Гірланда́йо (італ. Domenico Ghirlandaio); справжнє і повне ім'я італ. Domenico di Tommaso Curradi di Doffo Bigordi; 1448 / 1449 — 11 січня 1494)  — італійський художник доби Раннього Відродження, представник флорентійської школи. Обдарований портретист; малював станкові картини, фрески. Голова художньої майстерні у Флоренції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Точних відомостей про день народження Доменіко не збережено.

Народився в місті Флоренція в родині ювеліра. Батьківські ювелірні витвори, що мали попит, гірлянди до жіночих капелюшків, спричинили появу прізвиська Гірландайо, тобто гірляндний майстер. Прізвисько перейшло на дітей і онуків, під яким вони увійшли й в історію мистецтв.

Доменіко теж бажав стати ювеліром, але вибрав шлях художника. Його вчителем був цікавий живописець з Флоренції Алессо Бальдовінетті, твори якого були збережені і які можна бачити в 21 столітті.

Мав брата Давида, теж художника, з яким зробив мозаїку Благовіщення, що і тепер прикрашає тимпан порталу в соборі Санта-Марія-дель-Фйоре.

Але справжнє визнання Доменіко отримав після створення декількох фресок, які мали гучний успіх серед флорентійців. Йому віддали під стінописи стіни Будинку бастардів Флоренції (Оспедале-дей-Інноченті), Палаццо Веккіо, каплиці родини Торнабуоні в церкві Санта-Марія-Новелла. Все це — уславлені та найкращі будівлі Флоренції.

Не дивно, що слава Доменіко дійшла до Риму, відомого художнього центру Італії. Серед уславлених майстрів, яких папа римський викликав у Рим, аби розмалювали стіни його домової церкви (Сікстинська каплиця), був і Доменіко Гірландайо.

Автопортрет Доменіко (нижчий на зріст ліворуч)і портрет Себастьяно Майнарді праворуч, деталь фрески каплиці Торнабуоні.

Помер у Флоренції на 45 році життя від малярії зі злоякісним перебігом.

Майстерня

[ред. | ред. код]

Доменіко мав художню майстерню у Флоренції, де працювали його рідний брат Давид, син Рідольфо, зведений брат Себастьяно Майнарді. Серед учнів майстерні Гірляндайо також були Мікеланджело та Франческо Граначчі.

Фрески Доменіко Гірландайо

[ред. | ред. код]

Фресками займався ще вчитель Доменіко — Алєссо Бальдовінетті. Не дивно, що талановитий син ювеліра, з дитинства навчений ретельно працювати над завданням, добре опанував техніку створення буон-фресок (тобто працювати по вологому). Це досить трудомістка техніка, що вимагає швидкої роботи, поки не висох тиньк, ясної уяви, що хочеш зробити і снайперської точності, бо виправити помилки неможливо. Треба здирати весь тиньк і малювати невдалий шмат фрески заново.

Фрески каплиці Торнабуоні

[ред. | ред. код]

Пристрасть до архітектури

[ред. | ред. код]
Винищення немовлят за наказом царя Ірода

Окрім пристрасті до портретів Доменіко мав пристрасть до архітектури. Це загальна мода того часу, коли італійські гуманісти і художники заново відкривали для себе давньоримську, а потім і давньогрецьку архітектуру. З давньоримською було легше, бо її залишки були в багатьох містах середньовічної Італії (Верона, Брешіа, Падуя тощо). І її охоче малювали на своїх картинах Мантенья, Лучано да Лаурана, молодий Браманте, Філіппіно Ліппі. А Ерколє де Роберті малює фантастичну суміш з римських руїн і сучасних будівель («Чотири дива Святого Вінсента Ферреріуса», Ватикан, Пінакотека). Перуджино не міг дочекатись, поки руїни реставрують, і малював урочисті площі з уже відновленою давньоримською архітектурою. Іноді малює сучасну йому середньовічну архітектуру поряд зі Святими («Містечко Дерута і святі Романео та Рох»). Архітектура присутня на багатьох фресках Доменіко Гірляндайо. І вона різна в залежності від завдань і тем фрески. В «Ангелі, що явився Св. Захарію», це подоба вівтаря просто неба. Вівтар цей на якійсь міській площі. Підійти до нього легко повз арки з римськими написами. На фресці «Зустріч Марії з Елизаветою» Доменіко дав околицю реальної Флоренції, де одразу впізнаються башти і дзвіниці уславленого міста.

Неприємно дивує архітектура фрески «Винищення немовлят за наказом царя Ірода.» Столичним містом Ірода — Доменіко обрав Рим. В центрі — давньоримська тріумфальна арка, яку добре обжили і добудували бічні галереї, на яких вояки спостерігають за виконанням жорстокого наказу царя. Пересічна міська архітектура Італії і досі неприємно вражає непривабливістю, спрощеними формами, довгими смугами однакових, монотонних вікон і примітивними оздобами. Урбанізмом, бездушним і неприродним, віє від такої архітектури, що заполонила вулиці Риму, Неаполя, Венеції тощо. Ще трохи і вона перетвориться на райони нетрів, сумно відомі в Римі чи Неаполі. Від подібної архітектури один крок до бездушно-бридкої архітектури художника Джорджо де Кіріко (1888 — 1978) чи будівель періоду Муссоліні (1883 — 1945).

Портрети на фресках

[ред. | ред. код]

Технічні навички художника Доменіко були надзвичайно високі. Серед фрескістів Флоренції він в переліку найкращих. Але він був ще й найкращим портретистом, а його фрески рясніють портретами сучасників, і видатних, і пересічних.

  • Деталь фрески «Янгол явився Св. Захарію». Каплиця Торнабуоні
    Деталь фрески «Янгол явився Св. Захарію». Каплиця Торнабуоні
  • Деталь фрески в каплиці Сассетті
    Деталь фрески в каплиці Сассетті
  • Ватикан, Сикстинська капела. Деталь фрески «Христос обирає апостолами Петра і Павла»
    Ватикан, Сикстинська капела. Деталь фрески «Христос обирає апостолами Петра і Павла»

Доля зводила Доменіко з різними людьми. Серед них було забагато і видатних. Так, він працював пліч-о-пліч з видатним художником Боттічеллі, менш талановитим Перуджино, Пінтуріккіо в Сикстинській капеллі. Він бачив на власні очі папу римського і кардиналів, родину Медичі і Торнабуоні. Під час меси в соборі у нього були чудові часи спостережень за вірянами, а феноменальна художня пам'ять дозволяла потім добре відтворювати виразні обличчя дітей і підлітків, сивих старців і молодиць, їх скупчення і одяг, вираз спостереження дива чи міркування над думкою. На щастя, збережені малюнки Доменіко Гірляндайо. Вони в різних техніках, але є добре промальовані, такі, що відразу впізнаєш модель з тої чи з іншої фрески.

Автопортрети

[ред. | ред. код]

Він охоче малював і самого себе. Але він не хвалько, всі його автопортрети — це своєрідний підпис майстра, аби знали, хто створив цей витвір. До того ж це традиція багатьох флорентійських художників. Свої автопортрети на фресках залишили і Боттічеллі, і Лука Сіньореллі, і Філіппіно Ліппі, і Беноццо Гоццолі, і Перуджино, і (можливо) Мазаччо. В новому, 16 столітті, традицію залишати свої автопортрети на фресках підтримали Рафаель і наівть Мікеланджело, що принципово відмовлявся малювати портрети.

Країни світу, де зберігають твори Доменіко і його майстерні

[ред. | ред. код]
  • Велика Британія
  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина
  • Португалія
  • Росія
  • США
  • Угорщина
  • Франція

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  2. ↑ Cadogan J. K. (unspecified title) — 2000.
  3. ↑ http://www.nationalgallery.org.uk/paintings/david-ghirlandaio-the-virgin-and-child-with-saint-john
  4. ↑ http://www.treccani.it/enciclopedia/bastiano-mainardi_(Dizionario_Biografico)/
  5. ↑ https://www.nationalgallery.org.uk/paintings/workshop-of-domenico-ghirlandaio-portrait-of-a-girl
  6. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436489
  7. ↑ https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6424

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Данилова И. Е. «Итальянская монументальная живопись», М, «Искусство», 1970 (рос.)
  • Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 (рос.)
  • Гращенков В. Н. «Рисунок мастеров итальянского Возрождения», М, 1963 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90607637 · BNE: XX1252688 · BNF: 11962868d · CANTIC: 981061084560906706 · CiNii: DA05352504 · CONOR.SI: 42730083 · CUT: 100160 · DBC: 87097919177351 · ERRR: a12517707 · FAST: 123040 · Freebase: /m/01cc3w · GND: 118717227 · ICCU: RAVV025827 · ISNI: 0000000121017520 · ItRSI: 16897 · J9U: 987007276593905171 · KRNLK: KAC202292915 · LCCN: n83319383 · LIBRIS: c9prrvzw596mbqg · LIH: LNB:4hm;=Bp · LNB: 000241565 · MAK: 9810586394005606 · Museo Galileo: 166932 · N6I: vtls001156131 · NCF: ncf12147603 · NDL: 00467103 · NKC: ola2002153920 · NLA: 813022 · NLI: 000458351 · NLP: a0000001185224 · NSK: 000399680 · NTA: 069366926 · NUKAT: n97700220 · RRL: 41607 · SEARCH: 17462 · SELIBR: 188187 · SHARE: 601859 · SUDOC: 02762868X · ULAN: 500115228 · URBS: 5413 · VcBA: 495/27898 · VIAF: 61554420
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доменіко_Гірландайо&oldid=40341509